“Злість, агресію та непотрібні емоції я залишаю для спорту”, – Іванка Єднак 

Фото з архіву Іванки

Весела, щира, відкрита дівчина, яку Ви, напевно, не раз бачили у танці. Іванка Єднак, за освітою – інженер-землевпорядник, за покликанням – ведуча весіль і учасниця танцювального ансамблю “Спалах”. Ми вирішили поспілкуватися та дізнатися що важливе для дівчини сьогодні та що наповнює її душу?

 

 

Пріоритетним у житті є: зараз у моєму житті важлива робота. Я працюю на весіллях і танцюю. Так, це більше нічна робота, але над нею також потрібно працювати. Багато сил забирають танці. Наприклад, щоб вийти з одним номером, над ним потрібно пропрацювати місяць-два. Щоб ти була в образі, була наповнена, щоб глядач відчував це. Важко виходити до людей, коли ти втомлена, адже це нічна робота. Навіть якщо це друга ночі потрібно показати легкість. На початку це для мене було найважче – вийти і не показувати, що мої повіки важкі, бо я теж хочу спати (сміється).

 

 

Прагну до: самовдосконалення. Ніколи не відходжу від того, що потрібно працювати над собою. Саме ця робота дала мені багато впевненості. Я більше не боюся людей (посмішка). Напевно, завдяки тому, що мене вибрали головою студради, я зрозуміла, що підготовка дуже важлива. І, коледж, по суті, відкрив для мене дуже багато: навчання, знайомство з іншими студентами, поїздки на конкурси.

 

 

Якщо я впевнена в тому, що це так, то мене ніяк не переконаєш. У школі проявлялася моя характерність, іншими словами, впертість.  А ще, коли я знала, що це правильно  і справедливо, то мені було байдуже, що можу постраждати.

 

 

Багато для мене означає спорт. Я не відходжу від цього, а якщо і роблю перерви, то це два тижні максимум. Що я дуже люблю – це тренажерний зал, і якщо є час – настільний теніс. Злість, агресію та непотрібні емоції я залишаю у спорті.

 

 

Фото з архіву Іванки

Танці у моєму житті з’явилися ще у школі. Але це були звичайні шкільні сценки. А щоб ходити на танцювальний, потрібно платити гроші і за костюми також. А потім у коледжі в кінці другого курсу я втрапила до танцювального ансамблю “Спалах”. Спершу дуже важко давалися танці. Але коли почала займатися в колективі, то зрозуміла – неважливо, що в тебе на душі, бо коли ти виходиш на сцену, показуєш те, що від тебе хочуть бачити. Важлива подача, якщо маєш посміхатися, то посміхайся. І саме викладач танців справила, напевно, найбільший вплив на мене, на мої зміни. Бо коли я прийшла до неї казала, що танці – це не моє, вона Танці – це мистецтво. Наприклад, коли дивимось на картину, думаємо, що ж художник хотів показати. І так само танець.

Він повинен мати сенс і зміст, танець – це, в принципі, і є зміст.

 

 

Із постановкою “Циганочка” А. Ревуцького, керівник І. Янчишин, серед 200 танцювальних студій з усієї України, ми стали лауреатами І премії міжнародного фестивалю-конкурсу “Зимова фантазія” в рамках проекту “Квітуча Україна” в Києві в лютому цього року.

 

 

Я схиляюся до того, що сім’ї мають бути великі. В мене є ще три старших брати. Це дуже затишно та приємно. Хоча цього року двоє з моїх братів одружилися, це тільки зробило нас чисельнішими. Тепер у мами є ще дві доньки (посмішка). Близькими також стають друзі.

 

 

Коли я душевно вичерпана, тоді йду до Бога. Я стараюся перед роботою в неділю піти до церкви. У Василіянах мені комфортно і я відчуваю піднесення. Часто ловлю себе на думку, що коли йду сюди з якимось внутрішнім запитанням, то я потрапляю в ситуацію, або коло людей, які наче підштовхують до знайдення відповіді.

 

 

Мене захоплюють творчі та атмосферні люди.

 

Улюблений серіал: “Гра престолів”.

 

Пісня: інструментальна музика – для душі.

 

Книга: всі книги Дена Брауна.

 

Життєва позиція/кредо: не зупинятися. Ніколи. Абсолютно.

 

 

“Танго” у виконанні “Спалаху”, автор: Оксана Бойко.

 

Розмову вела: Леся Ю.

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!

КОМУСЬ БУЛО Б ВИГІДНО, ЯКБИ МИ МОВЧАЛИ!

Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.