“Люблю насичене життя”, – Марічка Ковдра

      Активна, цілеспрямована, наполеглива, творча, ініціативна, позитивна… Все це про Марічку Ковдру. Дівчина, яка легко знаходить спільну мову з дітками та дорослими, любить виступати, розказувати вірші, монологи, грати у виставах, брати активну участь у різноманітних заходах та акціях для молоді, є менеджеркою проектів в Літературному центрі імені Агнона, сьогодні розповідає про себе.

 

 

    Початки роботи. Ведуча і не тільки… За освітою – агроном, продовження навчання в Тернопільському національному економічному університеті на “Менеджменті”, водночас, вже кілька років аніматор Агенції доброго настрою “Бодя Святкова”. До речі, в Агенцію втрапила випадково, через одного хорошого знайомого, з яким вже неодноразово доводилося вести різноманітні свята. Роль Снігурки спершу дуже лякала, страшно було через те, що тут фактично повна імпровізація, а не так як на концертах – за сценарієм.

 

 

 

 

 

 

     Про сцену, або коли опиняєшся поза зоною власного комфорту… Це відчуття знайоме всім – коли стоїх перед великою кількістю людей і ніби все знаєш, а все одно боїшся. Ось так і в мене спершу було. Впоратися з цим страхом, мені допомогла робота аніматора. Як то кажуть, потрібно опинитися не в своїй тарілці, щоб перестати боятися. І це мені допомогло.

 

 

    Ставлення рідних до такого графіку роботи… Вони вже змирилися, що я так часто не буваю вдома. Спершу були невдоволені (сміється), бо мене більше не було вдома, ніж була, та й по буднях трапляється затримуююся довше. Потім, коли побачили, що я знайшла себе, звикли. Насправді, дуже люблю таке насичене життя. А вдома люблю читати.

 

    Про мрії дитинства, театр та плани на майбутнє… Скільки себе пам’ятаю, хотіла бути вчителькою молодших класів. Вже навіть тоді хотіла працювати з дітьми. Це напевно через мою першу вчительку, яка була надзвичайно доброю. Я напевно хотіла бути схожою на неї. У коледжі захопилася сценою. Виступи, вірші, сценки. Я зрозуміла, що мені це подобається. Навіть після того, як вступила на навчання до Тернопільсого ВНЗ, хотіла в театральний і тепер хочу. Коли виходжу на сцену, з’являється відчуття щастя. Я відчуваю, що реалізовую себе, бо займаюся тим, що в мене получається.

 

 Через п’ять років я себе бачу дружиною, матір’ю чудових дітей та успішною людиною.

 

Коротке резюме

   

     Улюблені книги: Сесілія Ахерн “P. S. I love you”, Януш Вишневський “Самотність у мережі”, Даніель Кіз “Квіти для Алджернона”.

 

Улюблений фільм: “Анжеліка”.

 

Улюблена пісня: “Обійми мене” “Океану Ельзи”.

 

Найулюбленіші цитати: “Кожна людина створює себе сама” (Стів Джобс), “The Show must go on” (“Queen”), “Життя – театр”.

 

     Помандрувати хоче до Франції. Напевно, кожен мусить побувати в Парижі.

Розмову вела Леся Ю.

 

 

 

 

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!
Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.