Сергій Самборський: “Коли сідаєш грати – хвилювання пропадає…”

       Нещодавно у центрі Бучача лунала жива фортепіанна музика. Хлопець, який без будь-яких нотних записів майже цілий день грав на фортепіано для перехожих. Нам вдалося поспілкуватися не лише з виконацем – Сергієм Самборський, а й з його сестрою, мамою та братом, який одночасно був оператором.

 

Ще перед безпосереднім спілкуваням із Сергієм, його брат Станіслав, розповів про один із таких минулих вуличних виступів, після якого музикант на зібрані гроші купив гітару та подарував її хлопцеві з дитячого будинку. Він також пише музику. До речі, родом Сергій з Поперечок, а навчається у Черкасах та часто буває у Києві.

 

– Привіт. Розкажи, будь ласка, про свою сьогоднішню акцію.

– Привіт. Це частина проекту “Піаніно на колесах”, який дозволить трохи освіжитися.

 

– Де розпочався  та як вдалося втілити такий “вуличний” проект?

– Все почалося з того, що я хотів пограти на вулиці і в Києві не знайшов піаніно. Все почалося там. Згодом інструмент купив, поставив його в гараж, зробив, настроїв.

 

–  І якої була реакція людей на твій перший концерт?

–  Люди підходили, дивилися, задавали питання про мету такого заходу. Бувало й таке, що гроші з пачки крали, переважно ввечері. Я ж залишався грати до ночі, цілий день. Хочу сказати , що порівняно з Києвом, я ще не рахував, але бачу, що, напевно, у Бучачі ще раз так кинули. на відміну від столиці, це просто маленьке місто і багато людей ще такого не бачили.

 

– А як щодо твоєї музичної освіти?

– Якщо чесно не дуже. Якийсь час я відвудував музичну школу, але все дуже швидко закінчилося. Зараз я пишу музику, навіть для реклами. Колись навіть на телеканалі “ICTV” крутили рекламу “Зірочки” і “Нової пошти” під мої мелодії. Грати – це наче ковток свіжого повітря, бо писати музику – це закулісна робота.

 

– Чи не хвилюєшся перед початком таких вуличних концертів?

– Ні, перед грою ні, а коли піаніно везу, тоді переживаю. Чи нормально його вийде привезти, звантажити. У Києві навіть був випадок, коли везли інструмент, попали на яму і він перевернувся на бік. Але нічого не сталося, бо часто кажуть, що при транспортування, інструмент розстроюється. нічого подібного, то все брешуть (сміється). Найбільше інструмент виходить з ладу від перепаду температур. От навіть сьогодні, ми трохи потримали його на сонці і воно вже почало мінят звук. Довелося пересунути в тінь.

 

 

– Чи складаєш програму перед виступом?

– Програма дуже приблизна. Багато імпровізації, є такі мелодії, варіації на відомі мелодії. Але кожного разу получається по-різному. Так, є й такі, які мені дуже подобаються, а є такі, які дуже подобаються людям і вони за них кидають більше грошей, (сміється), “Титанік”, наприклад.

 

У яких ще містах можна буде почути проект “Піаніно на колесах”? І чи плануєш їхати на гастролі за кордон?

– Є бажання поїздити по Україні. Скоро буду в Львові та Черкасах. Є навіть задум побувати в Одесі. Зараз думаю про колеса, які б можна було відправляти у будь-яку точку країни, а піаніно шукати на місці. А за кордон хотів би поїхати  і поїду, але тільки після того, як об’їжджу все тут. Можливо, навіть в Чортків поїдемо з цим же ж інструментом.

 

– І на завершення, натхнення, хорошої погоди та лише вдячних слухачів. Дякую, до зустрічі.

– І я дякую.

 

 

Розмову вела Леся Ю.

 

 

 

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!
Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.