Зустріч із Василем Шклярем у Бучачі завершилась гордим виконанням “Ще не вмерла…”

Василь Шкляр – одна із тих постатей в сучасній українській літературі, після зустрічі з якою хочеться й самому братися за ручку та все записувати. Особливо із сьогодення. Навіть розповіді 90-річних дідусів та бабусь починаєш сприймати зовсім по-іншому, наче вони відкривають для тебе щось вже давно забуте та приховане від людських очей…

 

 

 

Зустріч із письменником у Бучачі була водночас серйозною та емоційною, з елементами історизму та містицизму. Презентація власних книг вдалася пану Василю, напевно, ще задовго до того, як він завітав до нашого міста. Адже недільна розповідь від “батька українського бестселера” ( -так називають Василя Шкляра), була для слухачів наче ще одним підтвердженням потрібності саме такого автора в українській літературі. Пан Василь неспішно, подекуди із доречними дотепами невимушено розмовляв із глядачами. Пояснюючи назву роману “Троща”, автор наголосив, що “основна магія і таємниця художнього твору прихована в мові. “Чорний ворон” теж не залишився поза увагою і, розповідаючи про книгу, письменник згадав про хлопців із батальйону “Азов”. Пан Василь із гордощами зазначив, що 80% вояків із вищезазначеного батальйону читали саме цей історичний роман. У голосі оповідача навіть вчувалася зажура, коли він зазначив: кожна війна породжує не лише героїв. Вона породжує мародерів”.  Згадував пан Василь і про нашого земляка Василя Мойсея, позивним якого був “Крук”.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

“Я вважаю, що в літературі мусить бути все”, – так письменник відповів на питання щодо існування в українській літературі “гострих” словечок із глядацького аудиторії. Після ще декількох запитань від слухачів, одне із яких стосувалося майбутніх президентських виборів, Василь Миколайович сказав: “…Чого ви мене так не любите, що хочете мене на пониження послати? Хіба в мене не вища посада, ніж у президента, в нормального українського письменника, якого люблять, а не проклинають.” Але навіть після завершення зустрічі, містяни пана Василя відпустили не одразу, спершу всі заспівали Гімн України, а тоді ще довго стояли у черзі, щоб підписати книги направду сучасного українського письменника.

 

 

 

 

 

 

 

 

У короткому відео дивіться чого побажав бучачанам сучасний український письменник Василь Шкляр:

 

 

 

Леся Ю.

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!

КОМУСЬ БУЛО Б ВИГІДНО, ЯКБИ МИ МОВЧАЛИ!

Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.