Зберегти історію, чи забетонувати, закопати, приховати…
Рештки Бучацької синагоги, забудови 1728 року, знайшли небайдужі містяни. Фрагменти колони, зовнішнього карнизу, фундаменту, вази опинились під ногами будівельників, що закладають фундамент вже нового будинку просто у стик із місцем старого фундаменту, колись головної споруди юдеїв Бучача.
І все би нічого, якби не кілька вражаючих фактів: перший – все, чого просили активісти, то зібрати найбільш характерні рештки каміння і відвезти їх у сховок для облаштування відповідної експозиції. Другий – міський голова Мосціпан Й.М. на їх пропозицію відповів скандалом в дусі того, що активісти хочуть заморозити будівництво, і тому категорично виступив проти ініціативи містян. Який мер – такі і діяння. Це хронічно! Третій – працівникам краєзнавчого музею взагалі до одного місця те, що відбувається в місті. Вони абсолютно не цікавляться тим, як йде процес забудови, чи можна там щось знайти, і якщо так, то як це представити в історичному ракурсі туристам. Четвертий – тільки в активному наполяганні у чиновницьких кабінетах, місцеві активісти знайшли вирішення своєї ініціативи. В результаті змусили порухатись директора краєзнавчого музею. Появились обіцянки. Але, як завжди – обіцянки виявились цяцьками. Експонати лежать під відкритим небом і чекають, як бачимо, на перезахоронення.
Біда нашого міста в тому, що ті, кому ми платимо за збереження його історії, абсолютно байдужі до неї . Бажання отримувати не заробітню плату, а гонорар, який не відповідає трудовій діяльності! Бажання відсидіти в теплому кріслі свій термін каденції “без шуму і пилі”! Бажання максимально користуватись майном громади та зловживати цим! Ці основні преорітети існують в голові Бучацького чиновника, тому місто деградує на фоні других районних центрів!
БАНДУ ГЕТЬ!!!
