“Вони любили батька й матір, але найбільше полюбили Україну…”

    20 лютого 2017 року біля пам’ятної дошки загиблих Героїв Небесної Сотні відбувся мітинг-реквієм, де вшановували пам’ятні події трирічної давнини та згадували усіх тих, кого було вбито у мирний час.

Ведучі говорили про тих молодих людей, котрі не скорилися, а відстоювали право на життя в країні, де поважають честь і гідність кожного громадянина, де немає насильства, де кожна людина має захищені права. Символічно, що тут зібралося багато школярів та студентів, адже частину тодішніх протестувальників складав саме цвіт нашої нації. Більшість із них лише починали жити.

  

Усі разом помолилися за душі невинно вбитих.

       Потім до слова вийшов капелан о. Юрій, який говорив про вшанування спільною молитвою третьої річниці світлої пам’яті Небесної Сотні. “Кожен із нас має плани на майбутнє, складає своє життя якнайкраще, але не все стається так, як би нам хотілося, – зазначив о. Юрій. – Пам’ять про них молитвою – це той скарб, котрого злодій не вкраде, вогонь не спалить і вода не затопить. Це є духовний скарб, який ми разом тут спільно принесли тій Небесні Сотні”. О. Юрій порівняв їх із ангелами на небі, згадав про Ігоря Костенка та Василя Мойсея, які віддали своє життя, про що повинна пам’ятати молодь не один рік. Адже “це обов’язок кожної людини”.

До присутніх звернувся голова районної ради Віталій Фреяк, який говорив про вшанування одних із найтрагічних та, водночас, найгероїчніших сторінок в історії України. Наголосив на тому, що “події 18-20 лютого, які відбулися на майдані, дали Україні шанс стати справді незалежною”.

      Також звернувся до громади активний учасник Майдану, волонтер Володимир Вікарчук, який незважаючи на отримані поранення у часи Майдану, пішов добровольцем у ряди учасників АТО. Він розпочав із екскурсу у минуле та провів паралель із теперішнім часом та подіями 2014-го року. Говорив про тих звитяжців, які три роки тому поїхали до Києва відстоювати наші українські інтереси та шанс на краще життя. Закликав не здаватися, не опускати руки, а боротися до кінця.

    Дуже зворушливою та хвилюючою була розповідь класного керівника Ігоря Костенка – вчителя зарубіжної літератури Бучацького колегіуму імені святого Йосафата,  Марії Яремко. Вона зі сльозами на очах згадувала про цього сміливого, творчого, активного, небайдужого юнака. В її словах вчувалася гордість за такого учня. “Нема більшої любові за ту, коли хто душу свою покладе за друзів своїх”, – процитувала Марія Федорівна. Вона також присвятила вірш Небесній Сотні – “Голос Небесної Сотні”, який продекламував Микола Озарко.

Однією із керівників та організаторів “Координаційної ради Майдану” в Тернопільській області була Наталя Музичук, яка виконала пісню Андріани та Віктора Винників “В нашому серці”.

На завершення, студентка Бучацького коледжу Подільського ДАТУ Людмила Дубінська прочитала вірш Василя Зими “Намалюйте нам день…”

Після цього, під тужливу та символічну мелодію тих днів “Пливе кача”, відбулося покладання квітів та запалення свічок у пам’ять про Герої Небесної Сотні.

Слава Україні!

Герої не вмирають!

 

Леся Ю.

 

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!
Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.