Спільний Великодній обід

Великдень радісний та святковий день. І, здавалося б, що ніхто не повинен сумувати, але так складається доля і багато людей залишаються самотніми саме у такий світлий день. Найчастіше, родичів, з якими вони б могли відсвяткувати Христове Воскресіння або вже немає, або ж вони дуже далеко.

 

 

 

 

 

Цьогоріч самотні та одинокі мешканці нашого міста мали унікальну можливість об’єднатися та спільно прославляти Христове Воскресіння. Адже саме 16 квітня монастир о. Василіян зібрав під одним дахом тих, кому це було необхідно.

 

 

 

 

 

 

 

До такого особливого дня організатори готувалися довго та наполегливо: перевіряли списки, вносили корективи, розробляли маршрути, оформлювали кошички для тих, хто особисто не зможе бути присутнім на спільному обіді, закуповували продукти, хвилювалися про успішне проведення спільного святкування. Ідея зародилася у Василя Юрківа, який із такою ідеєю звернувся до ігумена монастиря о. Василіян о. Теодора, а далі все закрутилося, щоразу зацікавлюючи більшу кількість небайдужих людей.

 

 

І як підсумок спільної праці – проведення спільного обіду “Великдень відсвяткуймо разом”. Приготування розпочалися ще з самого ранку. Накриті столи вже чекали своїх відвідувачів, а Воскреслий Христос був причиною, яка зібрала усіх під спільним дахом.

 

Все розпочалося із спільної невеличкої відправи у храмі, після якої о. Теодор покропив усіх свяченою водою та помирував. Його радісна та світла проповідь змусила посміхатися навіть найсмутнішого парафіянина. Адже не можна сумувати тоді, коли Христос, який віддав за нас життя, воскрес.

 

 

Спільна молитва стала початком святкування, а потім розпочалися знайомства, історії, враження, посмішки та сльози на очах. До спільного обіду також долучилися отці з монастиря. Вони потішили усіх чудовим виконанням воскресних пісень та ще більше пожвавили піднесений настрій присутніх.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Після такої спільної радості не хотілося нікуди йти, але час не стояв на місці і потрібно було знову повертатися до своїх обов’язків. Як пам’ятку про такий чудовий захід, організатори  вручили тим, хто все таки долучився до акції, писанки.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

До спільного фото на згадку ставали всі із задоволенням. Сподіваємося, що наступний рік не буде винятком і звичка спільно збиратися на Великдень переросте у традицію.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Щиро дякуємо всім, хто долучився до організації та проведення такого чудового свята: підприємцям, отцям монастиря о. Василіян, координаторам, водіям, дівчатам та хлопцям, які не один раз особисто відвідали більше сотні людей по цілому місту, дівчатам із кухні, які приготували таке смачне застілля,  усім небайдужим. Дякуємо за те, що Ви не пошкодували своїх сил та часу, що знайшли таку можливість до всіляко підтримували. Божого благословення та усіх гараздів. Христос Воскрес! 

 

Леся Ю.

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!
Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.