“Нелегалку” у Бучачі глядачі зустріли гучними аплодисментами

Любов, щирість, співчутливість та віру у краще життя можна було побачити на сцені районного будинку культури 21 травня. Саме тут відбулася прем’єра вистави Анатолія Крима “Нелегалка”. Ця сентиментальна лірична драма у 2-х частинах та 4-х картинах не залишила нікого байдужим. Виставу, присвячену 70-річчю заснування драматичного гуртка та 50-річчю присвоєння почесного звання “народний” театр, представляла режисер-постановник Алла Вержбицька.

 

 

Глядачі побачили важке та заплутане життя української заробітчанки Ніни (яку зіграла Олеся Павлюк) в Італії. У цій сонячній, але зовсім не веселій країні, вона стає мало не рабинею такого собі Маріо (у реальному житті Валерій Довбенко), який, зважаючи на певні неприємні сімейні обставини, приводить її на роботу до Чезаре (Арсен Хрістов).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Саме у домі Чезаре Ніна розуміє, що Маріо її обдурив і ще більше розчаровується в людях. Через деякий час ми бачимо, що Ніна сподобалася Чезаре і він вирішує з нею одружитися, можливо, навіть переїхати в Україну. Але Маріо, який з головною героїнею поводиться дуже грубо, стає перешкодою на дорозі до спільного щастя. Під упливом сильних емоцій Чезаре “підрізає” Маріо. А ми бачимо вже іншу картину: Україна, старенька, майже охайна кімната, якби не порожні пляшки з-під води та ящики, незнайомий для нас чоловік чепуриться та накриває на стіл. Як з’ясовується пізніше, це Костя (Арсен Вержбицький), який вже давно закоханий у Ніну.

 

 

До кімнати заходить Несмілий (Мирослав Скорий) – ще один шанувальник жінки. Разом вони накривають на стіл та випивають, чекаючи на головну героїню. Виявляється, у неї День народження і обидва чоловіки підготували подарунки. Але знову все йде шкереберть. Ніна, нарешті знайшовши доньку, побивається через її здоров’я, а Несмілий, взявши близько до серця історію життя жінки, йде з’ясовувати стосунки з її кривдниками. Фінал – суцільна несподіванка: до цієї кімнатки заходить Чезаре, який чотири роки провів у в’язниці, де навіть вивчив українську мову. Але чи остаточний вибір зробила Ніна? І чи дочекається її італійський кавалер? Над відповідями на ці запитання глядач може лише роздумувати.

 

 

 

 

Після закінчення вистави глядачі ще довго не хотіли відпускати акторів, а квіти несли і несли до сцени, вручаючи улюбленцям.

 

Акторам дякуємо за неперевершену гру, і звичайно ж художникові-постановнику вистави – Андрієві Лесіву, операторові – Йосипу Климіву, за світлове оформлення спасибі Йосипові Кізюку, костюмеру та суфлеру – Зоряні Лоташ.

 

 

Навіть після завершення “Нелегалки”, глядачі не надто поспішали Додому.

“Коли любиш, яке значення має час?”

 

Леся Ю.

 

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!
Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.