Небезпека дитячих майданчиків у Бучачі

Думаю, всі зі мною погодяться, що ігровий майданчик для дитини – це справжнє щастя. Ці блискучі та кольорові гірки, драбинки особливо привабливі, коли там хтось вже грається. І дитина вже з радістю біжить, хапається рученятами за поруччя і…

 

До нас вже неодноразово зверталися батьки, які хвилюються вже і за старших дітей. Мова йде про те, що “діти до 7 років повинні знаходитись на дитячій площадці або спортивному майданчику в супроводі та під наглядом батьків, вихователів, супроводжуючих дорослих”. Так воно, в основному, і є, бо менших дітлахів самих не відпускають гратися. А от більші, які вже пішли до школи, мають чудову нагоду побешкетувати на майданчику. Тим більше, що у літню пору дитячі майданчики – це найпопулярніше місце. Все було б добре, якби не безвідповідальність осіб, які цей майданчик встановлювали. А також і людей, які потім перевірили наскільки добре майстри виконали роботу(, адже добрий господар завжди оглядає свої маєтки).  Вже навіть не говорю про те, що за такими майданчиками повинен бути систематичний контроль та нагляд, окремий технічний паспорт на кожен ігровий елемент або весь майданчик і навіть журнал результатів контролю за технічним станом обладнання дитячих ігрових та спортивних майданчиків.

 

А тепер гляньте на фото і визначте самі, що тут не так.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Важко не погодитися, що в основі створення усіх дитячих ігрових майданчиків закладена благородна мета – забезпечення для дітей безпечне середовище, де б вони могли розвиватися і гратися з мінімальним ризиком для життя. Але що маємо насправді? На жаль, у нашій країні не прийнято чітких законодавчих актів, які б передбачали обов’язковість відповідальності не лише виробників, а й експлуатуючих організацій у забезпеченні безпеки дітей на дитячих ігрових майданчиках. Натомість, маємо обов’язковий для країн Європейського Союзу стандарт – EN 1176:1998 та EN 1177.

 

 

 

До речі, найбільше травм на ігровому майданчику діти отримуються після падіння з драбинок, каруселей, гірок та драбинок. Тому поверхня такого майданчика, а так звана “зона приземлення” особливо, повинні бути обладнані спеціалізованим захисним покриттям. Можемо забути про асфальт чи бетон, а також цеглу, камінь, щебінь чи бітумні матеріали – вони мають погані ударопоглинальні властивості, а тому є небезпечними. До цього переліку варто також зарахувати природні покриття, такі як земля, дерен чи трава, тому що після тривалої експлуатації та відсутності догляду, вони також стають травмонебезпечними. Що бачимо на фото? – Земля, на якій не залишилось трави і подекуди навіть видніються каміння.

 

 

Звертаємо увагу на висоту гірки, з якої з’їжджають діти – вона максимально небезпечна. Це добре помітно на світлині. Навіть якщо тут кататимуться старші діти, вони також травмуються.

 

Отож, щоб у Бучачі убезпечити дітей від травм, потрібно підрівняти висоту майданчика до належного рівня. А також потурбуватися про покриття, яке б забезпечувало необхідну безпеку при падінні з ігрового устаткування. Майданчики дозволено засипати піском та гравієм (але не гранітного відсіву) достатньої товщини. Сипкий матеріал, до речі, потрібно поновлювати та просіювати від відходів, які можуть у ньому накопичуватися. Або застосувати цільне покриття – гумові плитки, мати або монолітні гумові покриття, які чудово поглинають удари, гарно виглядають, якщо взяти кольорові, а також завжди залишаються міцними та сухими.

 

Леся Ю.

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!

КОМУСЬ БУЛО Б ВИГІДНО, ЯКБИ МИ МОВЧАЛИ!

Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.