“Хочу створити 3D-скульптури з робіт Пінзеля…” – Тарас Демкура

Про Іоанна Георга Пінзеля, як особистість, митця-новатора та генія, розмовляли під час культурно-мистецької зустрічі у Бучачі. Художники, меценати, політики, школярі, вчителі та всі, кому знайоме ім’я митця, зібралися у костелі Небовзяття Пресвятої Богородиці. Спершу відвідувачів полонила пересувна виставка-експозиція мистецьких творів сучасних художників та легка жива музика, яка створювала атмосферу вишуканості. 10 тернопільських авторів презентували свої полотна, які стали результатом пленеру та чудово доповнили проект “Під зорею Пінзеля”.

 

 

Презентація нового видання альбому “Таїна Пінзеля” була більше схожа на зустріч добрих друзів, де всі захоплені однією справою, але кожен робить те, що вміє найкраще. Упродовж майже двох годин до мікрофона виходили люди, які по-різному долучалися до популяризації постаті митця: тут і С. Барна

“Для Бучача Пінзель – це те, що приверне увагу…”

 

“Постать Пінзеля має бути нашим здобутком…”,

 

і В. Бабала

“Бучач – музей під відкритим небом, тут кожен храм – музей…”

 

“Саме з Бориса Вознизького я захворів на Пінзеля…”

 

 

 

 

Говорили про важкість реставрації через малу кількість оригінальних фото, які б ілюстували первісний вигляд скульптур, унікальну технологію збирання каменю у скульптурі, де кожен наступний притискав попередній. Також В. Бабала зазначив, що його мрією є зробити музей Пінзеля в ратуші, адже “наша ратуша найкраща”, – зазначив ритор. (“Ага, і найдорожча”, захотілося доповнити.) Олена Сурм’як-Лазаренко по-своєму побачила скульптури  ратуші. В своєму опусі вона показала, що на них потрібно дивитися комплексно, а не на кожну окремо, адже так вони вже означатимуть щось інше – “жодна зі скульптур не була випадковою”

 

“Я належу до когорти людей інфікованих Пінзелем…”

Про статую св. Онуфрія більше розповів о. Михайло – парох церкви у Рукомиші, де й знайшли, вже б здавалося втрачену, реліквію. Згадав, що відновлення статуї стало реальністю завдяки праці Б. Максим’яка. 2012 рік видався важким для цілого села, адже у кінці липня величезні кам’яні брили мало не знищили кам’яну скульптуру, над якою працював митець.

 

 

Але найповнішою була розповідь мецената Т. Демкури. Саме він детальніше розповів про саму реставрацію скульптур, трьохмісячну виставку у Луврі, створення альбому та спільну роботу з В. Стецько, презентацію цього видання на 24-му Форумі видавців у Львові. Подякував усім, згадуючи і Б. Возницького, і М. Станкевича. До слова запросив Голову спілки художників Тернопільщини І. Дороша та заслуженого художника України Є. Удіна. До речі, на головній світлині Є Удін та Т. Демкура разом тримають одну з робіт натхненного Пінзелем заслуженого художника України.

 

Леся Ю.

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!
Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.