Про перспективу створення самоочисної та водовідштовхувальної поверхні

У фантастичних фільмах про майбутнє часто показують супергероїв, яких захищають міцні та практично незнищенні костюми. А що, було б дборе мати кілька таких на різні випадки життя, це ж яка економія! Фільми фільмами, там і не таке показати можуть, але поверхня, яка б сама очищувалася та залишалася сухою – зовсім не фантастика.

 

 

Найпершим та найкращим прикладом є квітка лотоса, завдяки мікроскопічним ворсинкам, які  вкриті воском. Саме через них молекули води зчіплюються не з поверхнею квітки, а самі з собою, утворюючи кульку, яка просто стікає з пелюстки. До речі, саме цей фізичний процес уже спробували відтворити штучно. Єдиним недоліком, який перешкоджає запустити такий продукт у масове виробництво – недовговічність, швидка зношуваність.

 

 

 

 

 

Саме через те, що матеріал не самовідновлюється, бо є неживим, і виникає найбільша проблема. Щоб вирішити її, Юрґен Руе (з німецького Фрайбурзького університету), пише “Український тиждень”, запропонував надати матерії здатності відновлюватися після пошкодження. За задумом, цей процес мав би бути схожим на здатність відновлювати покрив у ящірок. Адже, коли вони  ростуть, їхня луска залишається того ж розміру і випадає, але їй на зміну вже росте інша. Щось схоже запропонував науковець – зробити матеріал кількашаровим, щоб коли перший покрив пошкодився, йому на заміну став другий. Цей задум вартий уваги і тому зараз його активно вивчають та удосконалюють.Саме завдяки майбутньому прориву у цій справі, вже скоро ми зможемо забути про прибирання окремих поверхонь.

 

 

Леся Ю.

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!
Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.