Тикаючи на когось одним пальцем, пам’ятайте, що три звернені на вас…

Вважаєте, що якихось ситуацій з Вами могло і не статися? І Ви не вчинили б так, як отой чоловік, що намагається збити яблуко палицею? Напевно, варто було б краще використати драбину чи навіть камінь? Сьогодні Бруно Ферреро розповідає нам про спокусу та про нарікання…

 

 

 

У спекотний літній день господар наказав робітникові скопати сад. Наймит взявся до праці без ентузіазму і вже дуже скоро нарікав на всіх, особливо на Адама. Бо ж це через нього люди використовують працю інших людей. Такі звинувачення дійшли до вух господаря і він прийшов запитати, чому його слуга так нарікає, адже на місці Адама він вчинив би так само. Робітник одразу почав заперечувати, мовляв, він назащо б не піддався спокусі. Єдиними словами, які промовив господавр були: “Побачимо”.

 

 

 

 

Через якийсь час, наймит прийшов попоїсти, де його чекав пишно накритий стіл. Господар, покидаючи його сказав, що він може вгощатися всім, але нехай не торкається до прикритої вази, що стоїть на краю столу. Робітник одразу ж взявся до їжі, але через якийсь час звернув увагу на заборонену річ. Цікавість його поборола і він заглянув під накриття. Звідки на чоловіка вискочила миш і чимдуж кинулася втікати, а він почав бігти за нею, перевертаючи все на своєму шляху. “Ну що, бачиш?, – промовив сміючись господар. – Надалі, гадаю, більше не проклинатимеш свого праотця Адама і не дорікатимеш йому за його переступ”.

 

 

Леся Б.

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!

КОМУСЬ БУЛО Б ВИГІДНО, ЯКБИ МИ МОВЧАЛИ!

Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.