Світло у кожному з нас…

Сьогодні роздумуємо про те світло, для якого не потрібно ні спеціальних приладів, ні Сонця. Адже є такі люди, які несуть “своє” світло і наповнюють ним інших. Aле чи помічаємо ми їх? Чи бачимо світло у собі? Роздумуючи, Бруно Ферреро подає таку розповідь.

 

Одного дня катехитка запитала у дітей чи бачили вони у церкві якесь світло? Відповідей було дуже багато. Хтось казав, що там були люстри, інший – свічки, ще хтось – лампадки, комусь запам’яталося сонце у вікні. Всі затихли і катехитка перепитала ще раз. Одна дитина підняла руку і відповіла: “Очі”.

 

“Чому ми так часто забуваємо про світло всередині нас? Чому дозволяємо йому згаснути? “Коли я був маленький, тато завжди                                                                      залишав на ніч у моїй спальні увімкнений нічник”. “Мій тато був світлом”“.  

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!
Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.