Шукаймо Бога в кожному

Часто наші дні наповнені людьми, але чи придивляємося ми до них? Чи помічаємо щось особливе у кожному? Чи розглядаємо їх як ще одну сходинку до пізнання Бога?

 

 

 

 

Маленький хлопчик хотів пізнати Бога. Для того, аби вирушити на пошуки, він зібрав тістечка, варення та сік. Вийшовши з дому, пройшов метрів триста і у парку побачив самотню стареньку жінку, яка спостерігала за голубами. Хлопчик підійшов і сів біля неї. Хотів напитися соку, але помітив, що жінка і голодна і вгостив її тістечком. Старенька із радістю його взяла і посміхнулася дитині у відповідь. Цей усміх так сподобався хлопчикові, що він вгостив її ще одним тістечком, аби лише знов його побачити.

 

 

 

 

 

Так минуло доволі багато часу, і дитя вже ввечері втомлене повернулося додому. Мати, помітивши його у такому щасливому стані запитала що він такого особливого сьогодні робив. На це син відповів: “Я сьогодні полуднував з Богом, – і поки мати не встигла ще щось запитати, сказав: Знаєш, у Нього найчудовіша посмішка з усіх, які я бачив!” Старенька жінка теж схвильованою повернулася додому. Це помітив її син, запитавши, що ж вона такого сьогодні робила. “Сьогодні у парку я полуднувала з Богом, – і додала: Знаєш, Він молодший, ніж я собі гадала!”

 

Олеся Б.

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!

КОМУСЬ БУЛО Б ВИГІДНО, ЯКБИ МИ МОВЧАЛИ!

Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.