Що б не трапилось, я тебе не покину… А як часто Ви говорите такі слова?

     У житті трапляються різні ситуації і кожного разу ми чекаємо підтримки. Як відомо, людині самій важко протистояти злу цього світу, але підтримка та допомога здатні здолати все. Так, це щоденна праця – допомагати одне одному, навіть морально, але завдяки цьому ми здатні відчувати себе повноцінними людьми.

 

Сьогоднішні історія для роздумів із “365 коротких історій для душі” показує, що любов, турбота та жертовність завжди дають хороші плоди. Бруно Ферреро розповідає нам про сім’ю, яка складалась із мами, тата і синочка. Вони жили віддалік села, на березі стрімка і щонеділі автомобілем вирушали до церкви. Молилися разом і щовечора ангел прилітав забирати їхні молитви, щоб віднести на небо.

 

Якось восени багато днів поспіль падав сильний дощ і безневинний струмок перетворився на бурхливу річку, яка затоплювала будинок. Батько, прокинувшись, побачив потоп і розбудив дружину і сина. Разом вони піднялися на дах, але вода наближалася. І коли чоловік побачив, що виходу немає, сказав дружині стати йому на плечі, пообіцявши, що не покине їх. Жінка так і зробила, і, ставши чоловікові на плечі, поставила синочка на свої і сказала, щоб він хвилювався, бо його батьки з ним і що б не сталося, не покинуть його.

 

Ось вода вже затопила батька, матір, синочка, і якраз у цей момент прилетів ангел забирати верчірні молитви. Побачивши лише світленьку чуприну хлопчику, не роздумуючи, висмикнув їх із води і відніс на найвищу гору. Їхній радості не було меж, адже навіть у таку скрутну хвилину вони все одно залишились разом. Того вечора на небо ангел поніс їхню любов.

 

 

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!
Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.