Розважання над Хресною Дорогою

Варіантів текстів для проведення Хресної Дороги є дуже багато. Хтось читає лише одну звичну книжечку, комусь подобаються різні.

 

На особливу увагу заслуговує невеличка книжечка, автором якої є о. Віктор Квасній – Секретар Провінції Найсвятішого Спасителя в Україні Василіянського Чину Святого Йосафата, реколектант, член патріаршої комісії у справах монашества.

 

Цікавим є задум, у роздумах до кожної стації або, як пише о. Віктор, до кожного молитовнного стояння, наводити цитати із висловлювань св. Василія Великого, св. Йосафата, о. Геннадія Хмельницького, митрополита Рутського і багатьох інших людей.

 

Разом із автором роздумуємо про непростий вибір:Дуже легко піддатися спокусі вибрати те, що простіше, що легше зрозуміти, прийняти: дружбу кесаря і фальшиве заспокоєння совісті – мовляв, зробив те, що міг…”

 

Про хрест о. Віктор пише: “Хрест є ознакою ганьби і прокляття. Хто несе хрест, рухається назустріч неминучій смерті, і то смерті, в якій цілком губиться людська гідність. Людина створена, щоб панувати над речами, а тут річ придавлює, пригноблює людину. Ганебний хрест – це також знак самотності й відчуження. Він немов будує мур між тим, хто його несе, і всіма іншими, тими, які ще не належать смерті. А навіть якщо поруч йде хтось так само обтяжений, самотність не зникає. Адже кожен повисне на своєму хресті сам. І такий хрест Христос пропонує нести тим, які хочуть бути Його послідовниками. Йти за ним буде нелегко, не вдасться, випроставшись, крокувати з порожніми руками. треба взяти хрест, і то свій, щоденний. А найважче той хрест визнати своїм, таким, що мені належить, попри всі мої питання: за що? навіщо? для цього треба зректися себе…”

 

 

“…Падіння Ісуса нагадує нам, що дорога також важлива. Наші дороги – це не паузи в житті, це саме життя, в якому не всі зупинки наперед сплановані. Визнати свою слабкість – це прийняти історію власного життя цілісно, не виключаючи навіть падінь. Адже ці падіння лише фрагменти нашого шляху, нашого руху. Не озиратися з жалем назад, а дивитися вперед”.

 

Завершити хотілося б дуже влучним та універсальним для всіх висловлюванням святого Василія: “А коли трапиться тобі щось прикре, не дай вивести себе з рівноваги, тим більше, що ти вже на це приготований. Полегшуй собі теперішній тяжкий стан надією на майбутні речі”.

 

Леся Ю.

 

 

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!
Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.