Скульптура, яка для одного була просто каменем, а для іншого виявилася скарбом… Історія для роздумів

Читаючи сьогоднішню історію, в мене одразу виникли аналогії та відчуття дежавю Чому – розповім згодом (можливо, Ви й самі здогадаєтеся), а покищо переповім Вам одну із притч Халіля Джебрана, ліванського та американського художника, філософа, скульптора, поета та прозаїка.

 

 

Далеко в горах жив собі чоловік. Він володів статуєю, до якої торкнулася рука великого майстра, але теперішній власник вже давно забув про неї, ще й покинув лицем до підлоги. Якось до того містечка приїхав добре обізнаний у мистецтві пан і, щойно побачивши скульптуру, запитав, чи не хотів би чоловік її продати. Власник почав віджартовуватися та сумніватися у тому, що хтось захоче придбати цей кусок каменю. Зійшлися на тому, що чоловік отримав срібляника, а покупець із цією брилою повернувся до міста. Від того дня минуло багато часу. І колишній власник статуї вирушив до міста. Але, йдучи вулицею, його зацікавили крики, в яких він почув заклик, адже там можна було побачити найпрекраснішу статую в світі і всього за два срібляники. Чоловік, довго не думаючи, заплатив гроші лише для того, як він потім виявив, щоб подивитися на скульптуру, яку продав за один срібляник.

 

А, зважаючи на те, скільки років підряд вже реставрують ратушу у Бучачі і скільки скульптур вже стигли знищити дощ,вітер і людська байдужість, нам теж доведеться їхати в інше місто. Не лише доведеться в майбутньому, а вже доводиться у теперішньому – щоб подивитися на Пінзеля їдемо до Тернополя та Львова. Невже місцеві “божки” не розуміють, що, втративши скарб Пінзеля, ми не зможемо його повернути. Це чітко доводить славнозвісна реставрація статуй, яка триває вже десятки років. А у той час, поки безвідповідальність бере гору, неперевершені скульптури опиняються у приватних колекціях, де про них 100% краще дбають, ніж у нас. Так, це сумно і гірко, але це правда від якої нікуди не дітися. Тож, чи готові ми своєю байдужістю та безвідповідальністю продати безцінні шедеври кмітливішим та винахідливішим людям?

 

 

Леся Ю.

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!

КОМУСЬ БУЛО Б ВИГІДНО, ЯКБИ МИ МОВЧАЛИ!

Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.