Історія про те, що все у світі минає…

Часто чуємо від людей, що у їхньому житті несподівано після довгого затишшя настає “чорна” смуга. І певний час їм важко позбутися негативний думок, або ж навпаки – довго вони відчувають себе піднесеними, а потім знову повертаються до занепаду, переживаючи усе це дуже важко. Для того, аби заспокоїти розбурхані емоції та дати лад думкам, пропонуємо роздумувати над історією про чарівний перстень. Зауважимо, що це не той перстень, через який виникали війни у Джона Рональда Руела Толкієна, а одна із оповідок Бруно Ферреро.

 

 

Одного разу король покликав до себе усіх чародіїв країни і розповів про те, що він, як могутній правитель, повинен завжди бути сильним, врівноваженим та мудрим. Але бувають такі дні, коли хвилювання та емоції виходять із берегів і правитель перебуває у дуже кепському настрої, а через кілька митей – уже настільки у піднесеному, що обдарував би всіх золотом та землею. Розповівши це чародіям, правитель забажав, щоб чарівники виготовили йому оберіг, який би убезпечував його від таких різких перепадів настрою.

Один по одному чародії відмовлялися адже виготовити таку незвичайну річ та ще й для короля, було завданням не з легких. Правитель був дуже розгніваний, бо був переконаний, що погодяться одразу всі. І ось, коли вже ніхто не чекав, вийшов один старий літами мудрець і сказав, що завтра принесе йому такого чарівного персня – “щоразу, тільки поглянеш на нього, як будеш сумний – розвеселишся, як будеш схвильований – заспокоїшся. Досить лише прочитати вголос вирізьблене на нім магічне заклинання“.

Наступного дня мудрець прийшов не з порожніми руками. Всі навколо затамували подих та із цікавістю чекали реакції короля, коли чародій надівав йому на палець перстень. Уважно розглядаючи прикрасу, король прочитав: “Навіть це промине“.

 

Після цієї історії Бруно Ферреро подає нам вірш із книги Еклезіястова або Проповідника про те, що:

“Усьому час-пора, і на все слушна хвилина

під небом;

час народитись ічас померти, час садити

і час посаджене виривати.

Часу убивати й час лікувати,

час руйнувати і час будувати.

Час плакати і час сміятись,

час сумувати і час танцювати.

Час розкидати каміння і час його збирати,

час обіймати і час обіймів уникати.

Час шукати і час губити, час зберігати

і час розкидати.

Час роздирати і час зшивати,

час мовчати і час говорити.

Час любити і час ненавидіти, час на війну

і час на мир…”

 

Леся Ю.

 

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!
Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.