Палацовий комплекс Золотого Потоку

Зазвичай, усі сподівання від майбутніх відвідин будь-якої історичної споруди дуже схожі між собою. Адже що нового тут можна побачити – руїни стін, в крайньому випадку, – збережені віконні карнизи, головний вхід та бійниці. Але те, шо я побачила у Золотому Потоці, просто перевернуло моє уявлення про замки.

 

 

 

Бастіонне укріплення початку XVII ст. із величезними зовнішніми шестигранними двох’ярусними баштами, частиною рову з одного боку укріплення, навіть вцілілий під’їзний міст. Це ззовні. А коли заходиш всередину, неможливо приховати здивування, палацовий комплекс навіть зі збереженими віконними ліпнинами доби ренесансу, безліч підземних ходів.

 

 

 

 

 

 

Від свого спорудження Золотопотіцька фортеця бачила багато власників. Засновниками були Стефан Потоцький та Марія Могилянка. Якщо подивитися із подвір’я на в’їзну вежу замку, по кутках вікон можна побачити специфічні різьблення у вигляді лев’ячих голів. Подейкують, що ці зображення зроблені спеціально для Стефана та Марії. Неодноразово власниками замку були турки, татари і навіть козаки, через те, що фортеця не відзначалася особливою міцністю. Навіть попри вражаючу товщину стін – близько 2-х метрів.

 

 

 

 

Глянувши на подвір’я фортеці, хочеться влаштувати тут футбольний матч. До речі, заради спортивного майданчика наприкінці XIX ст. засипали криницю, яка обмежувала місце для ігор. Старожили розповідають, що у замку колись навіть був ресторан із бібліотекою і кімната для гри у більярд.

 

 

 

 

Коли починаєш уявляти кожну із вищезгаданих картин, фортеця наче оживає. Наче і немає поруйнованих стін і здається, що ще мить, і з палацу вийдуть усміхнені люди. Об’єктив фотоапарата вловлює травневу манірність весняної погоди, навкруги літають бджоли, збираючи пилок та нектар, співають пташки, а нам знову час вирушати додому, де замріяно дрімає місцевий велет – Бучацький замок.

 

 

 

 

 

Леся Ю.

 

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!
Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.