Крижана задума Русилівських водоспадів

Приїжджаючи до Русилова, наче потрапляєш у маленькі Карпати – зусібіч на тебе заглядають всипані деревами гори. Так, втдовище заворожує. Навіть взимку…

 

Прямувати до відомих Русилівських водоспадів доводиться по ще не протоптаній стежині. І навіть холодний вітер, який хоче збити з ніг, не може зруйнувати цього неймовірного передчуття. Спускаючись все нижче і нижче, важко не помітити, що тут затишніше і лише крони дерев, які задоволено перегукуються між собою, нагадують про вітер.

 

 

Спершу навіть важко розгледіти припорошені снігом потоки води. Розглядаючи все вперше навіть важко уявити, що під покровом дерев та внизу каньйону біжить вода. Швидка жвава хода не дозволяє роздивитися те, на що влітку навіть не звернеш увагу: старі похилені стовбури, повалені дерева, коріння, що зачепилося за каміння і так собі живе…

 

 

І ось нижче, натрапляємо на неймовірне видовище. Один із найбільших водоспадів Русиліського каскаду, наче старий бородатий дідусь заснув і йому мариться, що вже от-от прийде весна. З-під товстого шару криги пробивається тихесеньке дзюркотіння – дідусь не заснув, а просто завмер. А ці “нарости” на бурульках навіть нагадують старечі натруджені пальці на руках.

 

 

Увагу привертають усі “волосинки”, які не стирчать із загального потоку. Видно, що вода пробивається зусібіч: з-під дерев та каміння. Важко навіть уявити, яким радісним “криком” сповіщатимуть водоспади про прихід весни. Коли крижані окови покидатимуть свою тимчасову домівку, це чутиме весь ліс. Всі пагорби і видолинки, кожна пташечка і кожна звіринка разом радітимуть, що прийшла весна. А покищо, водоспад перебуватиме у крижаній задумі.

 

 

Леся Б.

 

 

ДЯКУЄМО ЗА ТЕ, ЩО ВІДВІДАЛИ НАШ САЙТ, ЗА ДОВІРУ І ЗА УВАГУ!!!
Редакція сайту не несе відповідальності за достовірність розміщеної інформації, і не має можливості перевіряти достовірність розміщеної інформації.
Думка редакції сайту може не співпадати з думками авторів статей, чи коментарів.